19-річний блогер.
Я давно сюди не писала через відсутність ідей і вільного часу, але цей пост буде скоріш розповіддю про свої почуття, а не про речі для нахнення. Це будуть новини вчорашнього дня.
Тепер, коли мене запитуватимуть: " Скільки тобі років ", я буду говорити нову цифру.
Дев'ятнадцять. Я чомусь боялась чього числа, в мене не було настрою перед ДН, але двадцять сьоме лютого настало, і почався новий відлік.
Розповідати багато інформації про святкування чи подарунки немає сенсу. Гарно відсвяткували, з сюрпризами, такими як квіти о десятій годині вечора, подарунки прекрасні, а головне - практичні, і від щирого серця, це не може не радувати.)
Я скоріше хочу розповісти про переворот в своїй голові, про той вибух всередині, котрий перевернув все з ніг на голову.
Вперше в своєму житті я відчула справжнє щастя. Саме те щастя, котре ти не витягуєш з себе, а котре тебе гріє зсередини, не дає заснути, а думати, думати і ще раз думати.
Неочікувано бачити людей геть не такими, коли вони вже не здаються занадто ворожими.
Батьки сказали, що я стала усміхненішою і кращою, я ж то знаю чого.
Здається, що в мені потрху зникає те почуття депресивності і незвіданості, бо є бажання творити, і боротися за своє місце в житті, постійно посміхатися, обіймати людей, і просто дарувати всім тепло.
Я вже хотіла опускати руки, зупинити боротьбу, але саме цей день став чимось мотивуючим, і показав, що не все так погано. Поруч завжди є ті люди, які мене підтримають і зрозуміють, які будуть мені давати поради. Хай навіть моє мовлення іноді виправляють, критикують мій зовнішній вигляд, але я вже не ображаюсь, це стало частиною отого суспільного самовдосконалення, утвердження свого власного "я".
Найкраще розуміти те, що не треба показувати себе якось іншою.
Так, я не "боґиня", і не ідеал, але є певні речі, які подобаються іншим, варто було лише подивитись на це все з іншого боку.
Тому я відчуваю себе справді щасливою. Мені добре від того розуміння, що все в житті налагоджується, що все стає виваженішим, розумнішим, і більш щирим.
Вражень багато, і це саме ті враження, які мене надихають на щось нове.
Сподіваюсь, що це все не зникне, і я зможу працювати ще наполегливіше, і знаходити натхнення на нові звершення.
Читайте мій блог, будьте розумничками, і пам'ятайте: найдорожчі люди поруч. Не забувайте їх обіймати, кожного разу, як вважатимете за потрібне, адже підтримка - це найголовніше.
XO
P.S.: Зранку я виглядала нічогенько, думала, що буде гірше))))
Тепер, коли мене запитуватимуть: " Скільки тобі років ", я буду говорити нову цифру.
Дев'ятнадцять. Я чомусь боялась чього числа, в мене не було настрою перед ДН, але двадцять сьоме лютого настало, і почався новий відлік.
Розповідати багато інформації про святкування чи подарунки немає сенсу. Гарно відсвяткували, з сюрпризами, такими як квіти о десятій годині вечора, подарунки прекрасні, а головне - практичні, і від щирого серця, це не може не радувати.)
Я скоріше хочу розповісти про переворот в своїй голові, про той вибух всередині, котрий перевернув все з ніг на голову.
Вперше в своєму житті я відчула справжнє щастя. Саме те щастя, котре ти не витягуєш з себе, а котре тебе гріє зсередини, не дає заснути, а думати, думати і ще раз думати.
Неочікувано бачити людей геть не такими, коли вони вже не здаються занадто ворожими.
Батьки сказали, що я стала усміхненішою і кращою, я ж то знаю чого.
Здається, що в мені потрху зникає те почуття депресивності і незвіданості, бо є бажання творити, і боротися за своє місце в житті, постійно посміхатися, обіймати людей, і просто дарувати всім тепло.
Я вже хотіла опускати руки, зупинити боротьбу, але саме цей день став чимось мотивуючим, і показав, що не все так погано. Поруч завжди є ті люди, які мене підтримають і зрозуміють, які будуть мені давати поради. Хай навіть моє мовлення іноді виправляють, критикують мій зовнішній вигляд, але я вже не ображаюсь, це стало частиною отого суспільного самовдосконалення, утвердження свого власного "я".
Найкраще розуміти те, що не треба показувати себе якось іншою.
Так, я не "боґиня", і не ідеал, але є певні речі, які подобаються іншим, варто було лише подивитись на це все з іншого боку.
Тому я відчуваю себе справді щасливою. Мені добре від того розуміння, що все в житті налагоджується, що все стає виваженішим, розумнішим, і більш щирим.
Вражень багато, і це саме ті враження, які мене надихають на щось нове.
Сподіваюсь, що це все не зникне, і я зможу працювати ще наполегливіше, і знаходити натхнення на нові звершення.
Читайте мій блог, будьте розумничками, і пам'ятайте: найдорожчі люди поруч. Не забувайте їх обіймати, кожного разу, як вважатимете за потрібне, адже підтримка - це найголовніше.
XO
P.S.: Зранку я виглядала нічогенько, думала, що буде гірше))))
Коментарі
Дописати коментар