Актуалізація: 2016 - рік,у якому є перемоги.

Привіт. Мене звати Аня. Мені 20 років. Радіожурналіст, редактор, капітан команди КВН "Казбєт", невдаха у навчанні і людина, яка не вміє спати спокійно. І от мій 2016 рік. 

Що сталось, як сталось і чому так? Про все розповім. 

Січень

Січень почався дуже складно. Після зимової сесії на третьому курсі і марних зусиль повернутися на стипендію я приїхала додому вже в критичному стані. Тому мене чекала реабілітація. 

Всяке було. Найбільше запам'ятала дзвінок свого друга о третій ночі. Він ніколи не телефонував першим, а тут сталося. Вла, це було для мене дуже цінно, дякую. 

Набралася сил і поїхала в Че. 

Лютий

Лютий був аж занадто насиченим. Гра в КВН, три дні народження: 2-х друзів, а потім і моє, яке стало, чомусь, болючим і складним для мене. Це нанесло великий удар. Але мені виповнилося 20 років. Я стала старшою. Пішов мій третій десяток. 

Березень

Весна змінила все. Абсолютно все. Перші вдалі (невдалі) кроки в журналістиці було зроблено. Забагато сил і уваги я віддавала іншим. А потім перестала. Весна навчила поважати себе. 

Квітень

Великдень для мене є чарівною порою, адже 5-й рік поспіль приїздить мій друг Яр і ми з ним йдемо до церкви. Це схоже на незмінний ритуал, традицію, яка, я сподіваюсь, залишиться надовго в нашому житті. 

Травень-Червень

Я дуже старалась вийти на стипендію. Переживала, мало спала, вбила себе повністю, але в мене вийшло. Я отримала шанс на краще життя. Але хто знав, що далі все буде тільки складніше. 

Липень

Я працюю, і стараюсь якомога швидше вирватися в Черкаси. Наші розмови по скайпу з Юрою і Туром дають сил працювати і далі, щоб якомога швидше купити квиток. Квиток уже в доросле життя. І я приїхала. 

Гайда - фест, Чіркифемілі, спільні вечері і відпочинок. Яна стала рідною людиною. Я їй вдячна за віру у мене і за веселе літо.  Ми вірили, що все буде добре.  Вона пішла на роботу. І потім сталась та подія, якої я від себе не очікувала. 

Серпень

В кінці липня мені зателефонував Вєт (дякую тобі, саме завдяки тобі є все те, що зараз) і сказав, що на радіо є вакансія. Я стояла на базарі (де працювала тоді) і не могла прийти до тями - невже моя мрія про радіо збудеться? Після невдалого досвіду з Черкоглядом було страшно - а раптом не моє? 

І тут друга вдячність: Артур (дякую тобі дуже сильно) постійно переконував мене, що варто піти в журналістику, варто спробувати. Я вірила хлопцям, а собі ні. І тому вирішила спробувати.
Третя вдячність Юрі: ми з тобою не сваримось, і ти знаєш мене найкраще. Ти знаєш, що це важливо для мене. 

Саме 25 липня я прийшла на ТРК "Рось", і пішла працювати редактором на радіо. 

Випробувальний термін, постійна зайнятість, було важко  і незвично. Але хто знав, що робота подарує мені найкращих друзів, впевненість в собі і...непереможні проблеми з університетом. 

Літо закінчувалось, я справді сяяла від щастя і вірила, що зможу все. Я могла. До певного моменту. 

Вересень

Почну з фрази: вітання Корсуньській Дьяволіці, Чіркифемілі, Ка, Мари, Мару, Кукурузці, Дарушці, Єноту і Казбєтським. 
Мої одногрупники щасливі від своїх канікул, повні сил приїхали на навчання. Я ж була як лимон - канікул в мене так і не було. Пішло оформлення індивідуального плану. Все йшло прекрасно - оформлення успішне, я ходила на роботу, мої одногрупники сиділи на лекціях. Тоді я засумнівалась - може не треба працювати? Я ж випускний курс, балакаврат вже навесні. 

Але ні. Моя фемілі мене переконувала, що це правильний вибір. І я знову їм вірила. Як і віритиму. Завжди. 

Жовтень

На роботі почалися мої перші відрядження. Київ я побачила за місяць 5 разів. За місяць. Це було неймовірно. І тут я зрозуміла, чому журналістика - не так вже й погано. 

З'явилось відчуття самоповаги та поваги до інших. Я побачила, що світ не обмежується вечорами в гуртожитку. Є світ з цікавими людьми, і потроху я вчилася переступати через свою сором'язливість. 

Про роботу: я познайомилася з багатьма цікавими людьми. Вони доросліші, і кожен з них мене чомусь навчив. 

Зараз в найгірший день мій настрій стає кращим, коли оператор починає жартувати, і розуміє моє захоплення Великобританією і країнами Скандинавії. І теплі речі любить. Тому коли є нагода поїхати з ним на зйомку, я знаю, що сумна я не приїду, і ми привеземо хороший матеріал для сюжету. Інший оператор розповідав цікаві речі, і пояснив, що в житті не буває все просто. Навіть його розмови про інші релігії здавалися дивними, але цікавими. Кому як, але я його побачила якимось добрим і справжнім. Чорт, мені не вистачає цих розмов і прямолінійності. 

Головні редактори - це ті люди, які мене навчили основі - як писати матеріали і як грамотно говорити. Їм я вдячна не менше. 

Моя маленька сім'я - пара звукорежисерів (і трошки випускових редакторів). Ось де я, насправді, вчусь чомусь мудрому. Завдяки їм я навчилась працювати зі звуком, чого раніше не вміла. Ми з ними говоримо абсолютно про все. І найголовніше, чого вони мене навчили зараз - бути сильною, навіть якщо в житті все прогорає. 

Я почала жити роботою, спілкуванням з колегами. Навчання відійшло дуже далеко. І це була та помилка, за яку я розплачуюсь і дотепер. 

Листопад

Сесія ставала ближчою, а предмети я так і не складала. Щодня я покращувала вміння працювати з інформацією. Щодня спілкувалася з тими, хто мені справді потрібен. І так. Я зробила каре. Думала, що це щось змінить. 

Мені не хотілося йти туди (читати: університет), де майже тільки те і робили, що вказували на мої недоліки і заздрили тому, що я працюю. (Хоча, було б чому). 

Декілька викладачів, за що я їм безмежно вдячна, підтримували і розуміли мене. Тому я й вирішила з ними співпрацювати, допомагати їм, як тільки можу. 

Розвивалась ще одна важлива гілка мого життя: наша команда КВН "Казбєт" за один сезон потрапила у фінал. Остання гра була в грудні. Я двічі за рік отримала "кращу актрису". І моя команда - це люди, з якими ми робимо світ веселіше. Дякую вам, Казбєт♥

Грудень

Вся моя активність вилилась в безсоння, нерви, булімію і виснаження. Сесія почалась, я нічого не встигала, і таки не встигла. Станом на сьогодні, я не склала іспит з мови та 2 заліки. Знаю, що винна сама, намагалась нормально все пояснити. У відповідь отримала те, що я бездарність, і купу дорікань щодо того, що працюю. 

Багато сліз було, багато заспокійливих, більш сильних, менш сильних. Іноді я лякала свою фемілі, друзів і найближчих своїм станом. Але я змогла. Цей рік став роком перемоги. 

Висновки

Зірвала нерви і шлунок. Схудла на 15 кілограм з серпня. Навчилася циклічному сну. Потрапила в журналістику. Завалила навчання. Перестала їздити додому. 

Але на перевагу тому познайомилася з багатьма цікавими людьми, які стали частиною мого життя. Я за рік навчилась більше, ніж за 20 років. 

Зрозуміло, що весь негатив ще довго буде від мене відходити. Але чомусь з'являються сили щоранку прокидатися о 7 ранку і йти. 

Доросле життя, ти таке складне. 

Але радує одне - я вижила. 

Дякую і люблю вас всіх безмежно, де б ви не були. 

Зможемо все. 

З Новим Роком. 

ХО♥