Актуалізація: життя з цифрою 20 за паспортом. #Аньчьківже20

#ЖиттяПісляДН

От і прийшов той час, коли я вдома, і мене нарешті ніхто не чіпає. Я можу з вами трошки поговорити.

Привіт, мене звати Анна, і мені вже 20. 

Відсвяткували ми на славу, бо були лише найближчі люди поруч. За подарунки вам окреме величезне СПАСИБІ, бо це нєчьто. Повертаюся в творчу колію, повертаюся до розслабонів і хорошого настрою.

Я не вірила тим людям, які казали: " Ти будеш грустіть тільки до двадцяти років, далі життя закрутиться, і все налагодиться". Люди, тепер я вам вірю.

Дуже багато людей просто зникли, і вирішили більше мене не турбувати. Це стало не дуже приємним аспектом, але треба сконцентруватися на хорошому. Чим старші ми стаємо, тим менше людей нас вітає. І вони роблять це щиріше, виваженіше, і бажають тобі не тільки #щастяздоровля, а й кажуть мудрі слова, які треба взяти до уваги. 

Наша команда КВН "Казбєт" отримала кращий дебют, мені дали візнаку за кращу жіночу акторську гру, і сказати, що я була рада, то нічого не сказати. Всередині мене все плигало і верещало, і я була дуже рада, що щось я та й можу показати. 

Питання зовнішнього вигляду. Як же ж я його боялась. Боялась йти в тренажерний зал вперше за скільки років, бо думала, що буду рачіною небесною там.І знаєте, дарма я так думала. Ми з Мари працюємо там над собою ще тільки місяць, а результати хоч і незначні, але є. Треба добряче працювати, щоб отримати те, що хочеш. 

Пишу статті на сайт інституту, одненька стаття є на інформаційному сайті "Прочерк". Виявляється, я можу писати статті. Хай і не такі досконалі, але початок вже покладено. Мій тиждень пройшов і в сльозах радості, в сльозах суму, радості, ностальгії  і катастрофічної зайнятості, та є одне хороше "але". 

Я відчуваю, що починаю жити. Бачу, що мені вже краще вдається спілкуватися з людьми, стаю більш сором'язлива і спокійніша, вже не верещу, як раніше (хоча іноді дідько хапає за мозок). Просто все стає більш виваженим, спокійним. До всього починаєш ставитися з часткою філософії. Щодо музики - в мене знову період джазу. Таке не можна не любити. 

#ПланиНаМайбутнє:

• таки вийти на стипендію, і знайти роботу на літо; 
• продовжити працювати над собою;
• більше читати тих книжок, які подобаються мені, а не моїй навчальній програмі;
• більше малювати, а краще щодня;
• відвідувати більше локацій в Че, і не наодинці, а з кимось;
• ходити на мистецькі заходи, не сидіти вдома;
• писати частіше статті в блог;
• навчитися хоч трошки любити себе, і вірити, що зміни вже близько;

Тож от така невеличка актуалізація від мене. Вірю, що ви читаєте мої статті, і підтримаєте мене в моїх починаннях. 

Читайте мій блог, будьте розумниками і пам'ятайте: за один день може змінитися абсолютно все. Все буде добре, пам'ятайте про це! 

Люблю вас♥

XO

P.S.: піду малювати, поки мені не спиться:)