Cуботній триндьож: книги, вечеря і дім.

Прокинулась я пізно. Планувала піти на Марш Вишиванок в Черкасах, але мій стан здоров'я сказав мені рішуче "Ні", і тому я вдома, пишу для вас слова - слівця. 

Про книги.
Вчора виграла халявну книжку від Книжкового Маестро. Скакала як козеня, верещала, як козеня. Сказати, що не люблю книжки, і не люблю їх читати - це дуже збрехати. Мрію про величезну шафу, де будуть стояти всі мої книжки, які я накопичуватиму до кінця житія, починаючи з першого курсу університету. Любов до книги мені прищепила мама. Постійна манія купити нову книжку мене переслідувала ще з школи, але коли я жила в Корс, то не могла собі цього дозволити, бо в нас навіть нормальної книгарні нема. Після переїзду до Черкас я зрозуміла, що це мій рай. Книгарні, зустрічі з письменникам, поетами і просто людьми, які крутяться в видавничій сфері - ось що мені було потрібно. Тепер в моїй скромній колекції за три роки назбиралось майже 60 книжок. Це катастрофічно мало, і хочеться більше. А більше і буде, я не збираюсь зупинятись на цій цифрі. Зараз я не читаю художньої літератури, бо скоро сесія, і мені треба читати програмну літературу, книжки теоретичні і все те, що наганяє жах. Але літо вже дуже скоро, і маленька гірка чтіва мене вже чекає. 

Вечеря.
Це вже я ділюсь більш сокровенним для мене. Вихідні - це час, коли я люблю збирати друзів на сніданок, обід і вечерю. Не зважаючи на "мощьну" плиту в гуртожитку, я звиклась з тим, що й на ній можна смачно готувати. Мрія про велику кухню буде жити вічно. І нема нічого кращого, ніж готувати для когось. Не просто їсти картоплю з сковорідки чи макарони з кастрюлі, а все викладати гарно на тарілки, перше-друге-десерт, і хороша компанія. Ми вже навчилися витягувати максимум з тих продуктів, які в нас є, вчимося готувати з того, що маємо, і готувати так, щоб обов'язково було смачно.  
Постійний ритуал спільної вечері досить гарно прижився в нас, і цьому я дуже радію. Це важливо для мене, бо я не люблю їсти сама. 

Дім. 
За якісь три неповні роки Черкаси стали для мене справжнім домом. "Твій дім там, де серце твоє" - ці слова я завжди пам'ятатиму. Гуртожиток став чимось рідним, своїм. Це та територія, де ти можеш бути таким, яким є насправді. Це місце де все так, як зробиш і розставиш ти, як ти розвісиш - так і буде. Це місце, куди ти тягнеш все, що тобі потрібно, чим би хотів прикрасити своє життя. 
Дім в Корс - то місце народження і якась святиня, куди ти приїздиш, щоб набратися енергії, відпочити, побачити рідних та старих вірних друзів, за якими я катастрофічно сумую. 
Влітку я б хотіла залишитись на роботу в Че, але не уявляю, як я залишу вечірні посиденьки біля транфєра, дикі прогулянки  в лісі, нашу улюблену музику і тисячі речей, з якими я виросла і стала саме такою, яка я зараз є. Для мене й досі дикість кінотеатри (не люблю ходити в кіно), концерти - це все дуже офіційно для мене. Інша справа - фестивалі, відкриті святкування, народні гуляння і взагалі заходи формату, де з людьми можна спілкуватися, а не тупо сидіти і споглядати щось. 
Тому в мене є одна істина - дім там, де я є. Все інше неважливо. 
Вдалої вам суботи, будьте собою і любіть себе такими, якими ви є. 

Читайте мій блог, будьте розумниками і пам'ятайте: ви створюєте себе самі, створюйте з розумом. 
XO♥