Актуалізація: фемілі, робота і безмежна любов.

Актуалізація  - це той розділ, в якому я розповідаю про новини зі свого життя, що відбувається і про що я думаю/мрію/планую. 

Фото в блозі - мої і Мару - бог фотографування, фотошопу, монтажу і жизні мощьної. 

Фемілі

Останнім часом дуже актуальною стала тема нашого ком'юніті. Я повернулась в Че, щоб піти на роботу. Але робота була не головною причиною повернення сюди. Мене тут чекали.  

Наша фемілі - це не дружба, це не стосунки. Взагалі, це пояснити майже неможливо, бо це абсолютна взаємодія з людьми, які на всі 100% тебе розуміють і підтримують. Неймовірна підтримка, просто неймовірна. З'являється мотивація діяти, жити, писати нові матеріали, вчитись чомусь новому. Так, в нас в житті не все так ідеально, але є один момент: є куди повертатись, є кому сказати, є в кого запитати. І найголовніше - є кому довіряти. Не часто кому можна довірити навіть своє життя,  а це багато про що каже. Частинка фемілі зараз відпочиває на морі, і  добре. Бо я на відпустку ще не заслужила, тому стерегтиму Че поки ви приїдете. І не ображайтесь, що я не з вами, головне - що завжди чекаю вас додому. 

Страшно обіцяю, що взимку поїдемо на Львів. Різдво треба відсвяткувати гарно. 

І ви ж знаєте, що я вас дуже сильно люблю. І любитиму завжди♥

Робота

Про це багато не говоритиму, бо все тільки дає свій старт. Але сидіти в університеті  трошки набридло, треба шукати себе. Завдяки Вєту і його дзвінку я там, де маю бути. Тому слухайте радіо "Рось", десь там буду я. 

Ніколи не вірила, що мрії збуваються. Але так сталось. Оскільки лицем і зовнішністю мене природа не дуже нагородила, то на голос розщедрилась. І нарешті я його використовую як треба. Комусь смішно, кому як, але менше слухати когось, більше працювати і набиратися досвіду. А там все буде.

Безмежна любов

Почалось. Розуміння світу починається з любові. Тільки не до любові до себе, чи когось особисто. Себе полюбити мені так і не вдається, комплекси - то складна штука, яка просто так з голови не вивітрюється. 

Я почала любити ранок за свіже повітря і прохолоду. Люблю нічні Черкаси і прогулянки з Єнотом (хай ми влітку побачились лише раз, але це краще, ніж нічого). Люблю запах смачного чаю, шоколаду і хризантем. Люблю запах скошеної трави і Дніпра. Люблю сміх своїх хлопців і наші приколи. Люблю готувати вечерю на всіх, щоб ми наїлися від пуза і разом мили тарілки після цього. Люблю колекціонувати блокноти, ручки, олівчики, стаканчики, кольорові папірці і фотографії. Люблю, коли мене захищають. Хай і серджусь, але люблю коли мені вичитують моралі і вчать життя, коли переживають за мене. Люблю рідних своїх і рідне місто більше за все на світі. Хай часто лаюсь на нього, але й університет свій люблю, що сказати. Зробили з мене адекватну людину, дали знання. 

А ще люблю гарну музику і дорогу. Завтра додому їхати. Треба скачати щось новеньке. Тільки от боюсь одного: щоб все це не закінчувалось. Щоб завжди були відкриті двері, щоб було з ким випити чаю. 

Хай я іноді лишаюсь сама, і це мені перенести дуже важко, та час летить дуже швидко. Вже кінець липня, серпень, а там і 4 курс. Мені вже 20, і це старт. 

Тепер я вірю в те, чим живу. 

Лишилось себе змінити і зробити все, як планувала. 

От такі новини. 

Читайте мій блог, будьте розумниками і пам'ятайте:  той, хто шукає, той завжди знайде. 

XO♥