Актуалізація: це КАМБЕК, братан!

Актуалізація  - це той розділ, в якому я розповідаю про новини зі свого життя, що відбувається і про що я думаю/мрію/планую. 

Розпочну з цікавого. Це не я. Точніше не так: це та сама Іщенко, але вже ось два тижні, як не з червоним волоссям. Я втомилась від червоного кольору, хоча це була моя беззаперечна фішка. Нарешті відростила волосся, а потім його обчикрижила. 
Альо, здрастє, є хто дома? 
Хештег craft_inc. Свої зрозуміють.

 Ця розповідь не буде з трьох частин. Ця розповідь буде багатогранною, як мій настрій. А наприкінці історії - цікавий сюрприз для тих, хто дочитає до кінця. 
 Осінь нарешті закінчилась, закінчились загострені стани. Тому питання перше порядку денного: 

Аньчька, шо там по психічному?

"Моє ментальне здоров'я, як ця банка помідорів - у надійних руках:)".

Мені несподівано легше. Правда, повного "хорошо то как" (Таня прівєт), доведеться чекати аж у січні. Емоційних стрибків стає все менше, настрій більш - менш стабільний. Зриви бувають рідко, і вони вже не такі критичні. І позитивна динаміка ще в тому, що...я почала дивитись серіали. А це означає, що знову є цікавість до речей, які мені подобаються. 

А ще, хвалюся: "Казбєт" виборов срібло у фіналі молодіжної ліги КВН! От так, ми - мощь! 

Як там твоя дієта і сухий закон?

Ця фотка - це маленький сум за кавою. Бо зараз в університет беру з собою в термочашку смачні чаї. 

Дієти як такої нема. От з чим реальні проблеми, так це з раціоном. Потроху напрацьовую режим харчування (НАРЕШТІ!). В університеті чую "Ань, ти похудала так!". Нє. Всьому є свої пояснення. Вдалий фасон робить все як треба, але... Так, -2,5, які не повертаються в плюс. Це мало, але вже добре.  

Ваги не купую, хоча вже 100 разів могла б. І на це є причини. 

Кажуть, що "двічі в одну річку..." і все таке. Так от, коли все почалось у жовтні, я просто голодувала. Не хотіла їсти взагалі нічого. Мені вистачало однієї кави без цукру на весь день. У 16 я робила те саме, і дійшла до того, що організм сказав "нєнєнє, шо це таке, їжа? ану назад, бігом". Простіше кажучи - булімія. Механізм простий: спочатку ти не їси, худнеш, все прекрасно. Потім панічний страх їжі, бо боїшся набрати зайву вагу.  (Це анорексія. Але діагноз "анорексія" - це не ваша статура, а саме фактор страху перед їжею).  Потім зриви. І "нема кращої ідеї, ніж викликати рвоту, щоб їжа не засвоювалась". Це вже булімія. І ці дві штуки завжди поруч і змінюють одна одну. Скажете, що це дурість? Так воно і є, але спробуйте це пояснити підлітку, якого все дитинство гнобили за зовнішній вигляд.

Що тепер? 

Зараз раціон простий: м'ясо птиці, крупи, фрукти, овочі і мед. І багато води, п'ю, як качка. І чай для нирок. 

Але шоколадні равлики в улюбленому кафе - це закон. 

І найцікавіше - алкоголь. Просто не хочеться, сказати більше нічого. (Насправді, хочеться темного пива час від часу, але я кажу собі "нє"). 

Улюблена пора року, нарешті!

Зима - це, перш за все, свята. Калита, день Святого Миколи, Різдво (католицьке), Новий рік, знов Різдво (вже православне), старий Новий Рік, Маланки, Водохреще (Йордан), день Святого Валінтіна, день народження. 
Зима і справді період "просвітлення". Настає комфортна (для мене) температура, радісна (знову ж, для мене) погода, затишок від шерстяних речей.
Оффтоп:  щоправда, я хочу буть дорослою тьотькою і придбати собі довге чорне пальто. Я люблю свій оверсайз пуховик, але він трошки великуватий став. Хоча теплий страшенно. 
Ще одна штука, яка заспокоює - це музика. Зима - це час хорошого джазу, різдвяних пісень, та всяких лаундж - штук. 
Зима - це час смачної і пряної їжі. Я вже сумую за імбирними пряниками, і за кислою капустою в бочці.  
А ще, зима - це щас всього "блистючого". Новорічні прикраси, гірлянди, блискітки - в гіпермаркетах і на новорічних ярмарках серце просто ниє, я плачу від щастя і бігаю в шапочці ціпи по торговому залу. Бо в кожному з нас є оте маленьке дитя, яке радіє святу. 
А ще зима приносить моє улюблене явище природи (якщо його можна так назвати) - сніг. Бо в сніг можна падати. Снігом можна кидатися. Сніг - це весело:) 

Фактор друзів. 

Мої друзі - це моє величезне щастя. Цього місяця стало набагааааато більше моментів для спілкування. Все більше днів, коли я збираю 8 щирих обіймів. Ми навіть почали збиратися разом. 

І це те життя, до якого я йду - щоб кожен день бачитися з друзями, відпочивати разом і створювати щось нове (бізнес, всі оті "сурйозні" справи). 

Принцип "трохи сміливіше".

Коли була вдома, до мене прийшло просвітлення. Щоправда, лише волосся мого на голові, але це теж непогано. Я просто прокинулась одннієї суботи і сказала: "Мам, я йду в салон". На що вона спочатку не погоджувалась, але змирилась. Тато мені завжди каже: "Твоя ж голова, роби з нею, шо хоч". Зробила. Мені просто чомусь дуже подобаються рудий і медовий  кольори  волосся. Тому вимила червоний, пофарбувалась у мідно - медовий колір. 

Єдине "так", яке полежить до весни - це пірсинг носа. Я вже було записалась на сеанс, але зранку піднялась температура і з'явився нежить. Перетелефонувала майстру, порадилась, і він сказав: "Краще буде, коли ти одужаєш. Ніс не втече від тебе)". А робити відкритий пірсинг на зиму - це не дуже комфортно буде. Так що видужаю повністю - може зроблю. А може й ні, хто зна. 

Сміливість почала проявлятися і в повсякденному житті. Потроху, але проявляється. В рішеннях, в думках, в діях. Аби так було і надалі. 

Дочитали? Тепер можна і посміятися трохи. У цьому відео і мене знайдете, руду і трохи смішну: 

https://www.youtube.com/watch?v=QQXyZ8CsURg

Читайте мій блог, будьте розумниками, і любіть  тих, хто довкола вас. 

XO♥