Ще місяць до пекла.

Не зважаючі на сумні думки щодо стану в моїй любій Україні, мені є ще про що подумати.
Впринципі липень пройшов ліниво і напряжно, ліниво - бо я не зробила жодного нового допису в блозі( А напряжно через те, що мама була вдома, і цей місяць для мене є місяцем каторги і дорікань.
Всьому приходить кінець, і мама знову на роботі, а я вдома сама, і мені це дуууже подобається.
Сидіти в неті до обіду, потім щось поробити вдома і йти гуляти - от воно, ідеальне життя.
Але вже дуже сильно хочу в Черкаси, бо вдома просто помираю. Нудно наскільки, що я почала читати Панаса Мирного.

Ще з Настунею ходили фотографуватися, говорили про всяку єрунду і просто веселились. Ми вміємо веселитися.
Тож буде що новеньке - розкажу, а поки що не сумуйте, будьте розумашками, і насолоджуйтесь залишком літа.

Це я)))

В нас знов таке фото))))

А це Настінька))))