розквіт восени

Хороші мої, здається я трохи вилізла з лап депресії, вже краще себе почуваю, навіть спромоглася написати вірш. Трохи тримають мене спогади і приємні думки про минулі роки, але мені 19, і треба жити на повну. Так, я розквітла восени. Як би я не проклинала осінь за її трагічність, але хай минуле лишиться минулим. Ця осінь почалась жахливо. Продовження її мене радує. Нові люди, які виявились надзвичайно щирими, теплими, і несподівано рідними. Нові сили, нова мотивація. 

Довгими тижнями я витягувала з себе думку про те, що " добре, доле, якщо ти не хочеш, щоб було так, най буде інакше ". Навіть медитації не дали такого ефекту, який я знайшла в одній єдиній фразі: " відпускаю ".Просто відпустивши все можна знайти щось абсолютно нове, несподіване, і вирішальне в твоєму подальшому житті. 

Осінь дуже тужлива. Тому я вас всіх прошу:1) Бережіть себе, не хворійте. Чай, лимон, тепла ковдра - і все буде добре.2) Читайте, ходіть по осінньому місту і грійтеся в обіймах найрідніших. 3) Якщо знайшли щось своє - ніколи не втрачайте. Ведіть боротьбу до останнього. Час іде, а з ним і ми стаємо старшими, виваженішими і більш щирими. 

Любіть, цінуйте, цілуйте, і тримайте за руки, не дивлячись на будь - які обставини. І головне - вірте, що сьогодні найкращий день вашого життя, а завтра буде ще кращий, а потім ще багато хорошого і теплого на всі роки. 

Всіх вас люблю, обіймаю, і бажаю вам щастя. 
Читайте мій блог,вірте, і змінюйте все на краще.

Люблю вас♥

XO